"

Пам’ятаю на виконанні одного завдання, нам потрібно було до забезпечення і я вийшов на командування і дав список, що нам потрібно для виконання подальших завдань в районі. Бачили б ви моє лице, коли я відкрив посилку з дрона і там найперше що лежало був снюс ( який я не замовляв), кажу Юрі : « тут і за вас походу подумали, снюс вам поклали, хоча я його не замовляв»На наступний день нас прийшла міняти інша група і її командир каже: «там тебе командир дуже чекає на розмову, каже, що є речі набагато важливіші ніж замовляти снюс дроном». А я про себе думаю, я д не замовляв снюс. Потім дивлюсь на Юру і його хитрі лисячі очі які він вправно відводив від мене)😄Виявилось він потім сам вийшов на командування і замовив снюс ніби це мені потрібно дуже для виконання завдання, а насправді це в його він закінчився)😄Скучаємо за ним дуже сильно. Назавжди в наших серця💔

— 37-й

"

Багато з тих, хто особисто знайомий з Юрою, знають, як сильно він любив сперечатися, про щось говорити. Часом здавалося, що він просто навмисно не погоджується, навіть якщо знає, що ти говориш правду. Можна згадати мільйон тем наших розмов — від смішних і несерйозних до глибоких і важливих. Але кожна з цих розмов супроводжувалася абсолютним відчуттям щирості , присутності вас обох у моменті й у цій розмові — часу підняти телефон точно не було. З часом стало зрозуміло, що Юра безмежно любив  бути поруч зі справді дорогими йому людьми, а ці суперечки та дискусії просто дозволяли нам усім ставати ближчими. Емоції якими супроводжувались розмови , з кожним разом,робили нас ніби трошки чеснішими. Так багато сперечатися і водночас так щиро слухати та чути — неймовірно особлива риса Юри. Він справді  любив своїх людей, бо обирав їх правдиво Юра був вільним, щирим і дуже справжнім.

— Настя, подруга та сестра коханої дівчини Юри

"

Мати Юри записувала його дитячі фрази, аби запамʼятати все до найменших деталей.

— Дитячий щоденник

"

Юра (5 років 6 місяців)
-Мамо, хто такий чортик?
- У кожної людини єхороше і погане: направому плечі ангел, тобто біла, добра, світла людина, а на лівій -чортик (чорне, зло). У кого чого більше: білого чи чорного, доброго або злого(хто в людині перемагає: ангел або чортик) така і є людина - більше добра або зла, більше білого чи чорного...

Юрасик:
- У мене буде більше помаранчевого. Я буду тигром, а не зеброй.

— З дитячих записів матері

"

Джу, привіт Дивись но яке фото. Ти круче Майкла Джордана з його культовим кидком. Умів ти будь-яку справу запалити, здійняти двіжову куріву, захопити в круговерть подій увагу всесвіту, блискавично посилювати навколишнє світло крізь призму своїх полів. Ти з нами, ми з тобою!

— SAS

"

Ми познайомились з Юрою на благодійній кухні для ЗСУ на початку повномаштабки. Було дуже смішно коли він розказав як не довіряв мені перші дні коли ми бачились, прям думав, що я можу зробити якусь диверсію😂Звідти все й почалось, багато цікавих тем про які хотілося говорити, а якщо й не хотілося, Юрко якимось чином робив так, що цю тему ми вже мали вижати до кінця, ніби як принципово, він ніби навіював необхідність цього) Не боявся роботи, брався за все що просили, але була й одна слабинка, Юра страшенно боявся цвілу морвку, він аж з кухні вибігав коли бачив таке😅Мені здається це була його єдина слабкість. Їв за трьох, жартував за десятьох, був дуже атмосферною людиною.

— Влад, товариш

"

Юра. Ми познайомились випадково, а може й навмисне. Це був лютий чи березень 2022го. Мій друг — Н, запросив мене в кікбоксерський зал, перед тим, як я мав їхати в Київ. Я прийшов. Побив грушу, побив друга Н і друга А. Подивився як бʼються малолєткі. Подумав, що варто ходити сюди частіше. Тут прикольно. Там було прикольно. Юра здався мені простим і таким, який розуміється на тому, як битись.Після цих пародій на бій, Юра, Н і М вирішили провести мене до вокзалу, щоб я не хвилювався. Ми прикалувались по дорозі, курили і сміялись.Після цього знайомства, ми бачились ще декілька разів, заносили холодильники на волонтерську кухню, ще якусь гуманітарку.Потім Юра десь зник з радарів моїх соцмереж. Я тільки чув про нього, що він десь щось робить повʼязане з стрільбами і всяке таке.Коли я дізнався, що він долучився до війська, я не здивувався, я подумав, що він крутий і я хотів би бути як він.Коли я дізнався, що його не стало, я був у Києві. Я не приїхав на поховання. Я не встиг з ним попрощатись. І я не прощаюсь.Ми обовʼязково ще зустрінемось.

— Андрій

"

В загальному не так давно був знайомий з Юрою, але за ці пару років він став мені дуже близьким другом, хоча і бісив мене конкретно часом)) але на те й чоловіча дружба, без підколів тут ніяк). Спогадів з ним дуже багато бо він така людина що будь-який навіть на значний момент повʼязаний з ним запамʼятовується на довго. Але напевно найсильніший та найкумедніший, це коли ми грали в настільний теніс, то поки я грав партію, він взяв мої документи, там паспорт лежав, демонстративно їх сфотографував і сказав, що тепер я буду служити мехводом на БМП (хто в темі, той знає), і в моменті це було дуже кумедно)) так з тих пір багато хто мене так і кличе. Цей чоловік був один на мільйон такий, і назавжди закарбується в памʼяті у мене та й багатьох хто його знав, як приклад того яким чоловік має бути. Пишаюсь тим, який у мене був друг, та тим що я міг бути другом для нього.

— Віктор, друг

"

я згадала, коли, мені здається, ми вперше побачились... у нас вдома, ми сиділи за столом і Юра розганяв філософські і релігійні дискусії. як же він мене тоді страшно бісив 😁а потім я познайомилась з ним поближче, і зрозуміла наскільки він насправді класна людина. бісити він мене не перестав))) але в цьому і такий кайф, з ним було так весело і ця бісючість була такою дитячою. Юра мені завжди був наче велика дитина, але в найкращому розумінні цього слова. з ним можна було і попліткувати, і подурачиться, і підтримати один одного.

— Влада, подруга

"

Знаю Юру із садочка. Пам’ятаю, як він не давав спати цілій групі вдень, бо розказував що на вулиці літає папуга. А ми вірили, а він сміявся. А потім ми були в одному класі в школі. І коли в серпні всі ходили забирати підручники на навчальний рік, Юра умудрявся і свої нести, і мої, і ще іншої однокласниці. Він дуже любив жартувати і балуватись, часто порушував поведінку і сперечався з вчителями. Дуже розумний, любив енциклопедії і багато знав. Завжди цікавився історією. Для мене Юра завжди був «своїм», якимсь рідним. І моє дитинство без Юри не було б таким, яким воно було. Завжди згадка про нього тепла 🤍 Юра, дякую тобі за це!

— Іра, однокласниця

"

Чоловік познайомив нас дорогою до нашого рідного міста. Перше, що згадується, як він і Юра на всю машину співали «Мексиканця» від Zwyntar. Хоч текст цієї пісні мені не надто до вподоби, їм тоді було весело.Підслуховуючи їхні розмови, я одразу звернула увагу на те, наскільки грамотно він висловлюється. Він багато знав, мав безліч ідей і, здається, за всю дорогу разів двадцять сказав: «У мене є ідея». Це саме той випадок, коли не потрібно довго знати людину, щоб зрозуміти, що він був мудрий, добрий, уважний та щирий.

— дружина 37-го

"

Якось ми поїхали з Юрчиком та нашими спільними друзями пограти в страйкбол. Чи варто згадувати, що Юрчик вигравав кожного разу? Але один раунд запамʼятався мені особливо. Я тільки виглянула зі своєї схованки і Юрчик в ту ж секунду поцілив мені прямо в лоба! Потім він сказав, що спрацював рефлекс :) Синяк у мене не проходив тижні три і я досі інколи придивлююсь і бачу слід від тієї страйкбольної кульки. Так от, Юрчик, ту ситуацію я буду згадувати за будь-якої можливості.

— Влада, подруга

"

Юра був справжньою щирою людиною, справжнім другом, один з небагатьох хто міг зрозуміти та підтримати. Був прикладом ідейності в усьому, драйву, не стояти на місці, а придумувати нові бізнеси, робити свою ПВК, розвивати дефенс тех, подорожувати. Його ідеї живуть досі і будуть жити ще довго. Дякую тобі за приклад "Якщо не хочеш бути вільним, то навіщо тобі бути" - Юра

— Сергій, друг, lволонтер